Генштаб ЗСУ вшанував пам'ять про загиблих ромів у роки Другої світової війни
Сумна дата, а саме 80-річчя однієї з масових жахливих подій Другої світової війни по знищенню цілого народу за його етнічною ознакою – ромів, відзначається 2 серпня у світі та в Україні в умовах триваючої війни проти московських окупантів. Ромські чоловіки у лавах ЗСУ мужньо відстоюють свободу та незалежність рідної країни. Знаково, що у Міжнародний день голокосту ромів Генеральний штаб Збройних Сил України вшанував пам'ять усіх невинно загиблих ромів:
«#НіколиНеЗабути #NeverForget
2 серпня – Міжнародний день голокосту ромів – День пам’яті жертв нацистського геноциду ромського народу під час Другої світової війни.
Збройні Сили України у 80-ті роковини жахливого злочину проти людяності - «Пораймосу», що в перекладі з ромської означає «Знищення» – солідаризуються та віддають шану пам’яті життів сотень тисяч ромів, які були закатовані у період безпрецедентної аморальності та жорстокості нацистів, породжених нелюдськими комуністичними практиками кремлівських попередників. Ми стоїмо на засадах відданості протидії расизму, рашизму та іншим формам нетерпимості.
Цей злочин нагадує нам про важливість боротьби з усіма формами геноциду. Знищення націй і руйнування їхніх ідентичностей було метою нацистського і сталінського режиму тоді, а рашистського – сьогодні.
Міжнародний день пам’яті про нацистський геноцид ромів — пам'ятна дата, встановлена Прокламацією Міжнародної ради пам'яті геноциду ромів, яка була ухвалена 23 листопада 1996 р. лідерами ромських організацій 10 країн Європи та Сполучених Штатів Америки на конференції «Геноцид — Пам'ять — Надія», що відбулася в Освенцимі 21 — 23 листопада 1996 р. Відзначається щорічно — 2 серпня.
У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау у газових камерах було знищено 2897 ромів лише за їхню етнічну приналежність. Загалом у цьому таборі з 23 тис. ромів, депортованих з 14 країн, загинуло понад 20 тис. Вважається, що під час геноциду від репресій загинуло від 600 тис. до 1 млн 500 тис. ромів. В процентному відношенні ромська етнічна група найбільше потерпіла від вбивств нацистів.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 8 жовтня 2004 р. № 2085-IV «Про відзначення Міжнародного дня геноциду ромів» Міжнародний день пам’яті про нацистський геноцид ромів в Україні відзначається на державному рівні.
Ромів, як і євреїв, нацисти мали на меті знищити фізично. Проте тривалий час, навіть після поразки Гітлера та засудження нацизму, в Західній спільноті геноцид ромів з різних причин залишався поза увагою. Тим паче поза увагою він залишався в Україні, яка лише з незалежністю поступово почала відновлювати не викривлену радянською пропагандою пам’ять про події Другої світової війни.
Знищення (фізичне чи через руйнацію ідентичності) націй, які вважаються загрозою або перешкодою, – спільна риса для нацизму, сталінського комунізму та сучасного рашизму. Як і мова ненависті, навішування ярликів на націю чи соціальну групу, яку переслідують, прикривання злочинної політики доцільною необхідністю чи іншою «вищою» метою.
Нацисти розпочали і здійснювали геноцид ромів не у вакуумі. Те, що суперечило усталеним стереотипам, наприклад, внесок у розвиток культури або наявність осілих громад, – ігнорували. Нацисти використали та посилили ці упередження. Після приходу до влади вони поступово ізолювали ромів, позбавляючи їх прав, доступу до освіти та заробітку. Наприклад, ромські артисти й музиканти були виключені з Імперської палати музикантів та діячів культури. Безробіття серед ромів, яке зростало через обмеження, нацисти видавали за доказ того, що роми є «асоціальними». Їх могли доправити до концентраційних таборів. Унаслідок Нюрнберзьких законів 1935 р. були заборонені шлюби між німцями і так званими «чужинцями».
Того ж року ромів у великих містах почали примусово переселяти в спеціальні «табори». В указі Кримінальної поліції Третього Райху від 8 грудня 1938 р. йшлося про необхідність «остаточного розв’язання циганського питання», яке випливає «з самої природи цієї раси».
За приблизними оцінками, у межах сучасної України загинуло близько 24 тисяч ромів. Підрахунки втрат на окупованій німцями частині України у порівнянні з переписом населення 1939 р. дають підстави вважати, що на цій території були вбиті мало не всі роми, які проживали тут до війни, – понад 12 тисяч осіб. Ще понад 12 тисяч загиблих були не місцевими, а депортованими в Україну (до Трансністрії) з Румунії. Втім, навіть ця оцінка є попередньою, адже вона ґрунтується лише на тих випадках вбивств, що були зафіксовані, проте немає даних про загиблих на примусових роботах, у таборах-гетто.
У 1941 році в Бабиному Яру розстріляли 5 ромських таборів, які розташовувалися біля Києва. На місці масових розстрілів мирних ромів на території Національного історико-меморіального комплексу «Бабин Яр» встановлений пам’ятник «Ромська кибитка».
